З 1 січня 2026 року в Україні набирають чинності зміни в Національному календарі профілактичних щеплень.
Про це пише “Лівий берег”, цитує Рубрика.
Зазначається, що це ще на крок наблизить українців до сучасних стандартів профілактики інфекційних захворювань. Наприклад, там гармонізували графіки щеплень від різних інфекцій для дітей перших років життя, що значно спростить процес вакцинації і для лікарів, і для батьків.
Також український календар розширили, і діти зможуть держкоштом отримувати захист від захворювань, зумовлених вірусом папіломи людини.
Оновлення календаря викликає багато запитань. Зокрема, в родин, які через повномасштабну війну пересуваються між двома країнами — батьківщиною й тією, де тимчасово перебувають. Як коректно продовжити процес вакцинації, щоб нічого не пропустити й відповідати і українським, і закордонним вимогам?
Пояснюємо основні зміни до Національного календаря щеплень, як оновлений український календар співвідноситься із закордонними і на що слід зважати.
Вакцинація проти туберкульозу
Захворюваність на туберкульоз в Україні приблизно в 50 разів вища, ніж у більшості країн ЄС. Тому щеплення проти нього важливе.
Зараз протитуберкульозну вакцину БЦЖ у пологовому вводять після 48 год життя дитини. А з 2026 року робитимуть це після 24 годин і до виписки. Зараз мамам доводиться довше перебувати з немовлятами в пологовому, тільки щоб отримати щеплення в дозволений проміжок.
«Ми намагаємось менше часу утримувати дітей у пологових стаціонарах, де вони можуть зустрітися з резистентною бактеріальною інфекцією. Що менше ви перебуваєте у стаціонарах, то більше шансів, що ви звідти випишетеся без ускладнень», — пояснює Федір Лапій, кандидат меднаук і голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики. Це незалежна група експертів, що формує рекомендації з питань вакцинації для МОЗ України на громадських засадах.
Фото: facebook/Федір Лапій
Якщо БЦЖ не вакцинували в пологовому? До якого віку це можна зробити в Україні?
Відповідно і до актуального, і до оновленого календаря щеплень, БЦЖ можна й варто отримати до виповнення 18 років.
Проте перед цим слід зробити туберкулінову шкірну пробу (відому як проба Манту) чи квантифероновий тест, аби уточнити, чи дитина вже стикалась з дикою мікобактерією туберкульозу (відповідно до оновленого календаря, метод можна обрати на свій розсуд).
Якщо результати проби чи тесту негативні, щеплення БЦЖ не проводять, оскільки в цьому вже немає потреби.
Чи правда, що за кордоном БЦЖ скасували? Чи варто вимагати його там?
Популярне твердження про скасування БЦЖ у світі неправдиве.
«У ряді країн ЄС (Польща, Румунія, Литва, Латвія, Хорватія, Угорщина, Болгарія) щеплення БЦЖ і досі входить до національних календарів щеплень. В інших країнах цю вакцинацію залишили тільки для мігрантів із соціально несприятливих середовищ і для людей, які мають певні фактори ризику», — пояснює лікар-фтизіатр, позаштатний експерт НСЗУ з питань боротьби з туберкульозом Оксана Молода.
За кордоном керуйтеся настановами країни, де тимчасово живете. Якщо захворюваність у конкретній країні низька, то щеплення БЦЖ дитині можуть не робити.
У ЄС БЦЖ вводять дітям з країн з високими показниками захворюваності на туберкульоз у Словенії, Швеції, Франції, Норвегії, Фінляндії, Греції, Нідерландах, Литві, на Кіпрі, а також на Мальті, в Люксембурзі та Ліхтенштейні.
Вакцинація дітей перших років життя проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В і Hib-інфекції Від цих шести інфекцій діти мають сформувати захист якомога раніше, тож у багатьох країнах вакцинують проти них з двох (іноді трьох) місяців.
До кінця 2025 року проти вірусного гепатиту В вакцинують окремо за схемою: у 1 день життя, у 2 і 6 місяців. А щеплення проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту немовлятам проводять у 2, 4, 6 і 18 місяців, проти Hib-інфекції — у 2, 4 і 12 місяців.
Вакцина «Інфанрикс гекса» для первинної та бустерної вакцинації немовлят і дітей ясельного віку проти дифтерії, правця, кашлюку, гепатиту B, поліомієліту та захворювань, спричинених Haemophilus influenzae типу b.
Щоб спростити схему вакцинації і зменшити кількість ін’єкцій дитині, а також щоб ширше використовувати багатокомпонентні вакцини (тобто коли в одному уколі захист не від однієї, а від кількох хвороб), дітей перших років життя проти всіх цих інфекцій 2026 року щеплюватимуть за єдиною схемою: 2 місяці — 4 місяці — 6 місяців — 18 місяців.
«З оновленою схемою відкривається більше можливостей забезпечити українців комбінованими вакцинами. Також це збільшить рівень охоплення і захисту дітей. Батьків часто турбує, що під час вакцинації дитина відчуває біль.Тож зменшення кількості ін’єкцій робить батьків більш прихильними до процедури вакцинації», — каже Лапій.
Що робити, якщо певну дозу з чотирьох, передбачених українським календарем, за кордоном вводять раніше чи пізніше (або не вводять узагалі)?
Це можливо і не проблема: можна щепитися відповідно до календаря країни тимчасового проживання. Попри деякі можливі розбіжності, схеми вакцинації в різних країнах ефективні для формування імунітету до вказаних захворювань.
Якщо, наприклад, у Румунії комплексне щеплення від згаданих інфекцій проводять у 2 — 4 — 11 місяців, то можете зі спокійною душею вакцинувати дитину за цим графіком або продовжувати курс щеплень, якщо почали його в Україні.
За словами дитячого імунолога, кандидата меднаук Віри Сем’янчук, якщо календар щеплень в іншій країні відрізняється від українського, його можна дотримуватися й не переживати. Адже ухвалений на рівні країни, він ґрунтується на дослідженнях, що підтверджують безпеку й ефективність.
Фото: vaccine.org.ua
дитячий імунолог Віра Сем’янчук
А якщо за кордоном схема вакцинації проти цих інфекцій включає більше доз, ніж в Україні?
Перевакцинувати дитину неможливо. Додаткова доза вакцини ніколи не зайва. Вона навіть може покращити імунну відповідь. Тож якщо раптом дитина отримала більше доз, ніж передбачено календарем, хвилюватися не варто. У разі сумнівів (наприклад, за відсутності меддокументації) завжди варто надавати перевагу більшій кількості доз вакцини над меншою, роз’яснює Віра Сем’янчук.
Якщо за кордоном дитина має отримати додаткову дозу комплексної вакцини (чи одного її компонента, наприклад, вакцини проти Hib-інфекції чи гепатиту В), не слід переживати через міфічне «навантаження на організм».
Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту і краснухи
Вакцинацію проти цих небезпечних інфекцій проводять у світі з 60-х років 20 століття. Вона довела ефективність, оскільки дозволяє знизити захворюваність на 78–97 %. Україні, що має важкий досвід масштабного спалаху кору 2017–2019 років, важливо підтримувати належний рівень вакцинації дітей.
З 1 січня 2026 другу дозу комплексної вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) діти отримуватимуть не в шість років, а в чотири.
«Різні країни мають різний вік до введення другої дози КПК, зазвичай другу вводять раніше від віку шість років. У Німеччині, наприклад, другу дозу вводять з мінімальним інтервалом — за місяць від першої на другому році життя. Тож багато дітей, які перебувають зараз з мамами в евакуації, щепляться згідно з німецьким календарем чи за календарями інших країн тимчасового перебування. В Україні спостерігаємо чималу кількість хворих на кір серед дітей передшкільного віку, яка зросла за підсумками минулого року. Тож зсуваємо другу дозу раніше, аби надати оптимальний захист цим дітям», — коментує Федір Лапій.
Як в Україні вакцинуватимуть КПК дітям, яким 2026 року виповниться п’ять років? Як пояснює Лапій, протягом перехідного періоду для цих дітей достатньо доз. Вони зможуть отримати другу дозу і в п’ять років, і в шість.
Тобто дітям, яким у 2026 році вже є або виповниться чотири роки, вакцина буде доступна за новим календарем держкоштом. А якщо дитині вже є п’ять, то після звернення батьків з дитиною її також провакцинують.
Якщо дитина вже отримала другу дозу КПК за кордоном до шести років, то вводити вакцину в шість років в Україні не треба. Якщо, до прикладу, дитина в Німеччині чи у Великій Британії отримала другу дозу КПК у три роки, немає потреби вводити третю дозу КПК в Україні в шість років. Так само у зворотній ситуації: якщо дитина отримала курс з двох доз в Україні, а потім переїхала до країни, де другу дозу КПК вводять після чотирьох років (наприклад, до Румунії чи Литви), то нема потреби в третій дозі КПК, оскільки курс щеплень проти кору, епідпаротиту та краснухи завершено.
Я маю їхати за кордон з дитиною, якій ще не виповнилося року. Чи потрібно вакцинувати її КПК, хоч вік для введення першої дози ще не настав?
Відповідно до міжнародних рекомендацій (зокрема, рекомендацій CDC), дітей віком від шести місяців варто вакцинувати проти кору, епідпаротиту та краснухи перед подорожжю за кордон, навіть якщо їм ще не виповнилося 12 місяців.
Введення КПК дітям, молодшим за один рік, не є небезпечним: питання лише в тому, що у віці до 12 місяців ефективність вакцинації теоретично може бути нижчою через можливість циркуляції в крові дитини материнських антитіл. Та за наявності факторів підвищеного ризику інфікування (а до таких належить і подорож до іншої країни) немовлятам рекомендовано отримати вакцину КПК.
Через неоптимальну ефективність у більшості країн світу дозу КПК, введену в цьому віці, вважають нульовою. Це означає, що після виповнення одного року дитина має отримати повний курс щеплень — з двох доз (при цьому важливо, щоб від попередньої дози був мінімальний інтервал 28 днів).
Вакцинація проти поліомієліту
Завдяки масовим кампаніям вакцинації захворюваність на поліомієліт у світі знизилася на рекордні 99 %. Водночас поліомієліт не викорінено, тож він залишається смертельною небезпекою для кожної невакцинованої дитини у світі.
З 2026 року Україна повністю переходить на використання лише ІПВ (інактивованої поліомієлітної вакцини), до кінця 2025 року ще використовують змішану схему: перші дві дози — неживою ін’єкційною вакциною ІПВ, наступні — живою оральною вакциною ОПВ.
«Вакцина ОПВ захищає від типів 1 і 3 вірусу поліо й не може забезпечити оптимальний імунітет від типу 2 вірусу, оскільки є двовалентною і не містить типу 2 у складі. Тож для формування оптимального захисту проти всіх трьох типів поліомієліту варто отримати повний курс щеплень тривалентною вакциною ІПВ. Це відповідає стратегії Європейського регіону ВООЗ», — пояснює Федір Лапій.
Така практика є черговим кроком України до європейського медпростору, де вакцину ОПВ зазвичай не використовують через низький ризик спалаху хвороби.
Ще одним наближенням до світових стандартів у вакцинації проти поліомієліту стане п’ятидозова схема вакцинації. Нині календар передбачає шосту дозу у віці 14 років, яку скасують; якщо дитина 14 років вже за кордоном, вимагати введення цієї дози в країні перебування не потрібно.
Якщо календар країни перебування передбачає так званий підлітковий бустер (ревакцинальну дозу) проти певних інфекцій, включно з поліомієлітом (зазвичай вакцинацію проводять комплексною вакциною з компонентом ІПВ у складі), то проводити його варто й безпечно.
Дитина за кордоном, тут використовують тільки ІПВ
За умови повного курсу щеплень проти поліомієліту вакцинами ІПВ немає потреби в додаткових дозах вакцини ОПВ після повернення в Україну.
У разі від’їзду до країн, що використовують виключно вакцину ІПВ (наприклад, до США, Канади, Великої Британії), введених після квітня 2016 року доз ОПВ там не зараховують (оскільки вакцина ОПВ, отримана пізніше від вказаного періоду, зазвичай двовалентна, що формує захист лише від двох, а не всіх трьох типів поліовірусу). Тож за потреби дитині знадобляться додаткові дози ІПВ, яких за віком не вистачає відповідно до календаря іншої країни.
Вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ)
Введення до Національного календаря щеплень нового антигену — вірусу папіломи людини (ВПЛ) — в умовах повномасштабної війни є історичною подією для України.
Наразі щеплення проти ВПЛ-інфекції входить до календарів більшості країн світу і чудово себе зарекомендувало, зокрема як профілактика раку шийки матки, смертність унаслідок якого в Україні є, на жаль, в 2,5 раза вищою, ніж у країнах ЄС.
Вірус папіломи людини також може спричинити рак вульви та піхви, статевого члена, анальний і ротової порожнини.
2026 року держкоштом запланували вакцинацію дівчаток віком 12–13 років. За словами Федора Лапія, ця вікова категорія пріоритетна з погляду ризику інфікування та розвитку хвороби й має найбільшу прихильність батьків пацієнток.
«Насамперед потрібно захистити від ВПЛ тих, кому 12–13 років, адже за рік-два, можливо, п’ять чи десять, вони можуть заразитися вірусом і потрапити в когорту тих, хто матиме рак шийки матки чи інші ВПЛ-асоційовані захворювання. Проте це не означає, що пізніше ми не зможемо розширити програму імунізації, наприклад, на хлопчиків», — каже голова НТГЕІ.
Інші вікові категорії дівчаток і жінок, а також хлопці й чоловіки у 2026 році зможуть отримати щеплення проти ВПЛ лише власним коштом.
Чому за новим календарем вводитимуть лише одну дозу проти ВПЛ? Однодозову схему проти ВПЛ активно використовують у світі. На неї перейшли Велика Британія та Австралія.
«Існують достатньо переконливі аргументи, що одна доза вакцини в молодих людей до 20 років працює не гірше, ніж дві», — пояснює Лапій. Дані про ефективність такої схеми є, зокрема, в позиції Всесвітньої організації охорони здоров’я від 2022 року, що спирається на наукові дослідження, кількість цих досліджень продовжує зростати.
Якщо ваша дитина отримає в Україні щеплення проти ВПЛ коштом держбюджету, шукати кошти на другу дозу нема потреби.
А якщо дитина з однією дозою вакцини проти ВПЛ переїде до країни, де календар усе ще передбачає дві чи три (відповідно до віку)? Тоді в тій країні додатково слід ввести потрібні дози — шкоди не буде.
Ще не введена до Національного календаря, але дуже рекомендована сезонна вакцинація проти грипу
Вакцинація проти грипу не входить до українського календаря, проте в багатьох країнах її забезпечують держкоштом через ефективність у запобіганні тяжкому перебігу грипу, госпіталізації та смерті внаслідок хвороби.
Оскільки розпочався сезон грипу 2025/2026 у Північній півкулі, відповідаємо на найпоширеніші питання батьків про вакцинацію дітей в Україні та за кордоном.
З якого віку та за яким графіком можна вакцинувати проти грипу й COVID-19?
Проти грипу можна й варто вакцинуватися з шести місяців, адже немовлята у групі ризику тяжкого перебігу хвороби. За інструкціями виробників і міжнародними рекомендаціями, діти віком до 9 років, яких вакцинують від грипу вперше, мають отримати дві дози вакцини з мінімальним інтервалом 28 днів. Надалі достатньо однієї дози вакцини щосезону.
Яку вакцину проти грипу обрати?
В Україні наразі доступні вакцини двох виробників. Вони аналогічні за складом, тож можете використати доступну вам.
В іншій країні також можна скористатися будь-якою запропонованою: всі вакцини проти грипу відповідають вимогам ВООЗ щодо штамового складу (тобто захищають саме від тих штамів грипу, які переважно циркулюватимуть в епідсезоні).
Ми за кордоном, і тут нам пропонують назальну (спрей у ніс) вакцину проти грипу. Це ок?
За кордоном, окрім відомих українцям неживих ін’єкційних вакцин проти грипу, також використовують живі вакцини у вигляді спрею в ніс (за наявності саме такі вакцини є препаратами першого вибору для дітей від двох років).
Назальні вакцини давно використовують і є безпечними. Крім того, введення вакцини без уколу збільшує прихильність дітей до вакцинації. Якщо за кордоном дитині пропонують таку вакцину і в неї немає протипоказів до введення живих вакцин (таких протипоказів небагато), то відмовлятися не варто.
Додаткове щеплення неживою вакциною проти грипу в разі повернення в Україну того самого сезону грипу не потрібне.
За потреби наступного року можна використати для сезонного щеплення неживу вакцину, якщо жива назальна не буде доступною.
Вакцинація — це перш за все питання захисту дитини від смертельно небезпечних хвороб. Можливість навчатися очно, відвідувати дитсадок і мати доступ до інших послуг держави — це бонус вакцинації, а не її першочергова мета.
↓Читайте також
Вакцинація від ВПЛ: кому і коли робити та який вона дає захист
В Україні перша аптека отримала дозвіл на проведення вакцинації: навіщо це рішення
П’ять питань про дитячі щеплення і календар вакцинацій
The post З 1 січня в Україні почне діяти новий календар профілактичних щеплень appeared first on Rubryka.
