Україна зробила перший крок від наукових досліджень до плану дій у збереженні очеретянки прудкої — найрідкіснішого континентального співочого птаха Європи. Природоохоронний проєкт передбачає перехід до практичних заходів на ключових територіях, щоб зупинити скорочення популяції та зберегти середовище гніздування виду.
Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
Українське товариство охорони птахів цього року розпочало впроваджувати міжнародний природоохоронний проєкт «Збереження найрідкіснішого континентального горобцеподібного Європи: транскордонна ініціатива з відновлення популяції очеретянки прудкої» (LIFE4AquaticWarbler), спрямований на запобігання остаточної втрати очеретянки прудкої (Acrocephalus paludicola) — співочого птаха Європи, що перебуває на межі зникнення.
Дев’ятирічний проєкт, який підтримується Програмою ЄС LIFE, об’єднує зусилля природоохоронців з України, Польщі, Литви, Німеччини та Угорщини – країн, де гніздиться очеретянка прудка. Це надзвичайно важлива ініціатива у збереженні природи планети, спрямовання на попередження загроз втрати видів біорізноманіття.
У 2025 році вперше у сьогоденні довелось визнати вимерлим європейського перелітногоптаха – кульона тонкодзьобого. Загроза втратити ще одного виду орнітофауни світу надзвичайна велика – зараз популяція очеретянки прудкої становить менше 11 тис. Головна глобальна причина зникнення виду – трансформація середовища існування – водно-болотних угідь. Ключові території гніздування маленької співочої пташки – відкриті осокові болота з постійним рівнем води в межах від 1 до 10 см, де рослинний покрив не щільний і не високий. Міжнародний проєкт зі збереження очеретянки прудкої – практично остання можливість запобігти зникненню птаха.
Українська чисельність очеретянки прудкої (Червона книга України, статус «зникаючий») близько 20% світової популяції, і ця кількість зменшується. Рідкісний співочий птах потребує особливих умов гніздування — відкриті осокові болота з постійним рівнем води в межах від 1 до 10 см, де рослинний покрив не щільний і не високий. Найбільше угрупування птаха в нашій країні знаходиться на Волині, у межиріччі річок Прип’ять та Цир, біля села Бірки, Любешівської СТГ Камінь-Каширського району, на території національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Територія проєкту охоплює заплавне торфовище в урочищі «Бірки» площею 1700 га. Саме тут розпочався великий проєкт спасіння.
Яке рішення?
Українська частина проєкту LIFE4AquaticWarbler унікальна за своїми цілями і завданнями. Товариство охорони птахів перейшло до фази практичних заходів збереження цього вразливого птаха. Попередній багаторічний науковий моніторинг (облік чисельності) очеретянки прудкої продемонстрував стійку тенденцію скорочення виду під час гніздування в нашій країні. Протягом 2024-2033 рр. природоохоронна організація впроваджуватиме програму з відновлення сталого природного стану гніздової території очеретянки прудкої, яка швидкими темпами трансформується із осокового болота в густі зарості чагарників і очерету, втрачаючи придатність для існування цього птаха. Також через порушення гідрологічного режиму ділянка площею 300 га пересихає у літню пору і очеретянки, які влаштовували гнізда до посухи, втрачають близько 100-150 (потенційних) виводків пташенят щорічно.
Як це працює?
Протягом червня-липня 2025 року на проєктній території відбувся стартовий екологічний моніторинг за міжнародною методикою. Проведені перші обліки співаючих самців очеретянки прудкої, щоб з’ясувати скільки цих птахів тут гніздиться у сучасних умовах. На жаль, показники виявились низькими – у перший облік (на початку червня, під час першого гніздування виду) відмітили лише 16 співаючих самців, а в другий (на початку липня, під час другого гніздування) – 42. Так, у підсумку, загальна чисельність очеретянки прудкої на проєктній ділянці оцінена лише у 52 співаючих самця. Ключові причини цього – мала придатна площа для гніздування через заростання чагарниками та очеретом, а також сильна пожежа у травні, спричинена підпалами. Отримані результати обліків — виклик для проєктної команди Товариства. Паралельно з цим обліком проводяться моніторинги інших видів птахів, а також комах. Цьогорічні зібрані дані свідчать про достатнє різноманіття корму для очеретянки прудкої на проєктній ділянці.
Командою проєкту розроблена ГІС карта рослинного покриву болотного масиву Бірки. Це важливий компонент до розуміння придатності території для гніздування птаха. Розуміючи, де знаходиться ідеальне осокове середовище, а де розрослися небажані для очеретянки чагарники та очерет, можна ефективніше планувати та впроваджувати відновлювальні заходи. Карта продемонструвала, що зараз на болотному масиві Бірки очеретянці прудкій є де гніздиться. У той самий час у трав’яному покриві відбувається масштабна інвазія очерету. Станом на 2025 рік ми уже маємо на болоті близько 580 га чагарникових заростів, 800 га осоково-очеретяних фітоценозів. Чисті осоки збереглись лише на 300 га, тобто лише ця ділянка підходить для розмноження очеретянки прудкої. На основі карти розроблений план розчистки території від зайвої рослинності, щоб відновити осокове торфовище.
Восени розпочалася важлива багаторічна робота з видалення чагарників та викошування очерету на болотному масиві, які вкрили 1500 га (88%) його площі. Для впровадження заходів придбане необхідне обладнання для НПП «Прип’ять-Стохід»: подрібнювач деревини, бензопили, захист для працівників під час проведення робіт з обрізки.
Завершені підготовчі роботи до відновлення гідрологічного режиму на проєктній ділянці. Командою експертів-гідрологів розроблене техніко-економічне обґрунтування та підготовлений інженерно-технічної документації на проведення рекомендованих заходів. Взимку 2026 року розпочнеться реалізація відновлювальних робіт задля збереження необхідного водного режиму торфовища. Вся проєктна команда сподівається, що другий рік проєкту зможе показати вже кращі умови для гніздування птаха та вищі показники його чисельності птаха.
У 2026 році стартує ще один напрямок роботи — соціально-економічний. Під час видалення заростів накопичуватиметься великий об’єм фітомаси і проєкт передбачає забезпечення її переробки. Так на території однієї із місцевих громад буде побудоване підприємство з переробки. Для цього завдання розробляється бізнес-план, який надасть можливість використати фітомасу як підприємницьку діяльність. Кошти з реалізації використовуватимуться для сталого функціонуванні переробного підприємства та фінансування необхідних регулярних викошувань осокового болота після первинної розчистки для попередження повторного його заростання. Це сприятиме сталому збереженню відновленого середовища гніздування очеретянки прудкої.
↓Читайте також
Рідкісний чорний лелека потрапив у фотопастку Чорнобильського заповідника
Понад 500 лебедів-холостяків з різних водойм зібралися у заповіднику на Одещині
В Івано-Франківській області виявили унікальну колонію пернатих з Червоної книги
The post В Україні запустили проєкт зі збереження очеретянки прудкої – найрідкіснішого континентального птаха Європи appeared first on Rubryka.
