4 грудня під час 20-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України й ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Міністерство культури України.
«Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46. Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку об’єктів під посиленим захистом та над зміцненням міжнародно-правових механізмів у сфері охорони культурних цінностей», — сказала Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар взяла участь у засіданні.
«Україна послідовно реалізує норми Гаазької конвенції та двох протоколів до неї, зокрема запроваджує кримінальну відповідальність за порушення імунітету культурних цінностей, удосконалює міжвідомчу координацію між Міністерством культури, Міністерством оборони, правоохоронними органами та місцевими адміністраціями, розвиває системи ризик-менеджменту, захисту культурних цінностей та документування руйнувань. Україна стала першою країною, яка успішно апробувала механізм спеціального (ad hoc) моніторингу під час збройного конфлікту», — підкреслила Анастасія Бондар.
Список українських об’єктів, які вдалася внести до Списку у 2025 році завдяки експертній підтримці Агенції суспільно-правового моделювання, Регіонального центру прав людини, НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та за сприяння Міністерства оборони України:
Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область;
Успенський собор, м. Харків;
Борисоглібський собор, м. Чернігів;
Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;
Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область;
Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область;
Покровська церква, м. Харків;
Приморські сходи, м. Одеса;
Воскресенська церква, м. Суми;
Кирилівська церква, Київ;
Спасо-Преображенський собор, м. Суми;
Троїцький собор, м. Суми;
Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область;
Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;
Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
Одеський національний художній музей, м. Одеса;
Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;
Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:
вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.
В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.
«Розширення Списку – стратегічний крок у захисті культурної спадщини України. Надання об’єктам такого статусу під час активних бойових дій стало унікальним прикладом імплементації міжнародного гуманітарного права, що демонструє здатність України забезпечувати охорону культурної спадщини навіть в умовах найвищого рівня загроз. Україна демонструє, що навіть під час щоденних ракетних атак можна і потрібно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. Наш досвід стане важливим внеском у розвиток міжнародних стандартів захисту культурних цінностей у XXI столітті», — зазначила національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту Ліна Дорошенко.
Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, користуються найвищим рівнем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього «імунітету» вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність – як держав, так і осіб.
Раніше до Міжнародного списку під посиленим захистом уже внесли 27 українських об’єктів, переважно з числа тих, що перебувають у Списку всесвітньої спадщини та Попередньому списку ЮНЕСКО — за винятком тимчасово окупованих територій.
↓Читайте також
Україна отримала найбільшу кількість голосів на виборах до Виконавчої ради ЮНЕСКО: росія програла
Kyiv designated as UNESCO City of Music, joins global Creative Cities Network
Україна вперше презентувала досвід з охорони нематеріальної культурної спадщини у штаб-квартирі ЮНЕСКО
The post Мінкультури: до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО внесли 19 українських об’єктів appeared first on Rubryka.
